Євген Гуцало — це голос української душі, що промовляє через ніжну прозу та поезію. Він народився серед тихих краєвидів Вінниччини, які згодом стали невід’ємною частиною його творчості. Його твори — це ніжний діалог з природою, людським серцем і часом.
«Треба так любити цю землю…» – під такою назвою 25 березня у Вінницька ОУНБ ім. В. Отамановського відбувся літературно-мистецький вечір з нагоди 88-річчя Євгена Гуцала, українського письменника-шістдесятника, прозаїка, новеліста, публіциста, лауреата Шевченківської премії, та 13-річчя з дня заснування літературно-мистецького об’єднання «Подільська хризантема» ім. Євгена Гуцала. До участі у заході долучились 20 здобувачів освіти ДПТНЗ "Вінницьке міжрегіональне вище професійне училище".
Звучали й авторські вірші учасників «Подільської хризантеми» – вінницьких поетів: Олега Крушельницького, Альони Нікітіної, Наталії Химич, Тетяни Шкурак та вірші Євгена Гуцала у виконанні Світлани Котляр.
Вероніка Остапчук, керівник об’єднання, поетеса, бард, член НСЖУ, співала своїх пісень та розповідала про життєвий і творчий шлях знаного поета-земляка.
Слова Гуцала потрібно не просто читати, а відчувати, ними дихати, розчинятися у їхній мелодії. Це спадок, який нагадує нам, як важливо берегти вічні цінності й чути голос своєї землі.
Галерея